Щороку у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї вшановують пам'ять Тараса Григоровича Шевченка. Проводяться конкурси знавців творчості великого Кобзаря, конкурси стіннівок, рефератів, творів, виразного читання поезій Т.Шевченка, вікторини, літературно -музичні композиції.  Активну участь у організації і проведенні літературно-музичних заходів беруть викладачі української мови та літератури Кравець Галина Василівна, Правдолюбенко Мар`яна Аркадіївна, Пасічник Жанна Іванівна,  музичні керівники Рак Леся Анатоліївна, Климчук Галина Юхимівна, методист Сторожук Оксана Богданівна. 

Учениця нашого ліцею Луцьків Ірина (гр.65-66, кухар.бармен) уже третій рік поспіль займає II-ге місце на обласному конкурсі знавців творчості Т.Г.Шевченка.

Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Уявити себе без Тараса Григоровича Шевченка українцеві все одно, що без неба над головою.

Спасибі, земле, що ти родиш хліб.

Спасибі, земле, що на Україні,

Колись давно, з убогої хатини,

Тарас великий вирушив у світ.

І в слово гнівне й ніжне перелив

Снагу свою, і віру, і надію.

Пройшов крізь пекло, та не відпустив,

А став борцем своєї України.

Люди шанували у Шевченкові не лише геніального поета. Кожна українська хата, у якій на покуті був портрет Тараса, а на полиці лежав «Кобзар», була твердинею духу народу. Через Т.Шевченка українці усвідомлюють себе як народ.

Коли б наш народ постав перед необхідністю з-поміж усіх людських книг вибрати дві, то мав би узяти Біблію та «Кобзар». Без Біблії український народ був би неповноцінний морально, без «Кобзаря» - немислимий як народ.

Немає такої події у недавній і новітній історії України, яку б Шевченко не передбачив. Згадуємо голодомор 1932 – 1933 років і моторошно війне від Кобзаревого рядка – «гробокопателі ходили».

Замислюємося над екологічними бідами - Чорнобильською катастрофою 1986 року, над теперішньою страшною війною на Донбасі – і  спливає у пам’яті «Світе тихий, краю милий, моя Україно, за що тебе сплюндровано, за що мамо, гинеш». Шевченко дає надію:

«Борітеся, поборете,

Вам Бог помагає

З вами слава, з вами правда

І воля святая»

                     «Свою Україну любіть,

                     Любіть її… Во время люте,

                      В останню тяжкую минуту

                     За неї Господа моліть!»

Ми чуємо Тебе, Кобзарю,

Крізь століття

І голос Твій нам душі звеселя

Встає в новій красі, забувши лихоліття

Твоя Тарасе, звільнена земля.